Зміст
- Історія появи божественного напою
- Офіційна історія чаю
- Зберігання та приготування напою
- Беззаперечна користь
- Протипоказання до вживання чаю
- Правила і культура вживання чаю
- Нюанси збереження корисних речовин пажитника
- Цікава екскурсія в історію
Єгипетський жовтий чай є предметом особливої гордості для жителів Єгипту, які шанують свою історію, піклуються про здоров’я і готові ділитися своїми відкриттями з усім світом.
Історія появи божественного напою
Єгипетський жовтий чай “Хельба” — унікальне явище серед напоїв, оскільки виготовляється не з чайного листя, а з насіння однорічної рослини пажитника. Після достигання під палючим сонцем насіння набуває жовтого кольору та ніжного аромату, який зберігається після заварювання висушених бобів кип’ятком.
Пажитник був відомий в Єгипті ще за часів стародавніх фараонів — його насіння знайдено у похованнях. Спершу використовували насіння як корм для тварин, допоки хтось не спробував заварити його як чай.
Рослина невибаглива, але вирощування під єгипетським сонцем складне, тому значну частину культивують в Індії для експорту. Єгиптяни цінують плоди пажитника не лише як чай, а й як складову косметичних засобів — справжнє джерело корисних речовин.
Офіційна історія чаю
Перші згадки про вживання цього напою датуються 1500 р. до н. е. і знайдені в стародавніх папірусах. Насіння пажитника використовували для лікування ран, полегшення болю під час пологів та в бальзамуванні.
Стародавні греки вірили в цілющу силу пажитника — давали його гладіаторам і воїнам перед битвами для підвищення сили і концентрації.
Арабські дослідники додавали пажитник до лікарських сумішей, переконані у його цілющому ефекті. У XI столітті еліксир набув популярності за межами Сходу.
В Європу єгипетський жовтий чай потрапив відносно недавно, ставши об’єктом інтересу. Спочатку насіння було дорогим, проте з розширенням плантацій ціна впала, зробивши напій доступним.
Зберігання та приготування напою
Після збору насіння пажитника має яскравий аромат, що може переходити іншим продуктам. Тому його зберігають у герметичній тарі. Для приготування підходять як цілі, так і подрібнені насінини.
- Пара чайних ложок насіння промивають та заливають кип’ятком.
- Кип’ятять на повільному вогні кілька хвилин до насиченого кольору та аромату, після чого проціджують і п’ють чистими або з медом/лимоном.
- Заливання без кип'ятіння — швидке, але менш корисне.
Беззаперечна користь
- Нормалізує кров’яний тиск і знімає втому (при гіпертонії — лише за погодженням із медиком);
- Регулює рівень глюкози — корисно при діабеті;
- Очищує організм та підтримує гормональний фон;
- Допомагає при застуді, очищує бронхи, знижує температуру;
- Підтримує шкіру, знижує потовиділення і нейтралізує запах тіла.
Силу напою краще отримувати в злегка охолодженому вигляді. Насіння пажитника можна з’їдати після чаю з медом як джерело корисної клітковини.
Протипоказання до вживання чаю
Не рекомендується тривале вживання при:
- зниженому тиску;
- алергіях;
- вагітності та лактації;
- дітям до 3 років.
Іншим можна пити помірно, очікуючи ефект, але не покладаючись лише на чай як панацею.
Правила і культура вживання чаю
Хельба має різні властивості у гарячому та холодному вигляді: гарячий — лікує застуду, холодний — освіжає у спеку.
Для схуднення п’ють 3 рази на день, кожного разу заварюючи свіжий настій. Рекомендоване споживання — до 2 л на день.
Чай п’ють маленькими ковтками, не запиваючи ним їжу. Можна додавати молоко для пікантності, але без цукру — лише трохи меду.
Нюанси збереження корисних речовин пажитника
Насіння зберігають до 5 років у герметичній тарі, далеко від спецій та ароматних продуктів. Купити їх можна онлайн в магазині «Мій Чай».
Цікава екскурсія в історію
- Карл Великий вважав пажитник засобом від облисіння.
- Бенедиктинці використовували його в духовних практиках.
- У Саудівській Аравії додають пажитник до страв на Рамадан.
- В США — у соцах і кетчупі; в Ефіопії — додають у хліб.
Єгипетський жовтий чай — прекрасний вибір для тих, хто цінує здоров’я, історію та родючість стародавніх рецептів.